Моя Батьківщино, Волинь!
Село, що лягло край болота,
І неба лазурная синь,
І щирая нив позолота,
І сонце над нею в горі,
І місяць над нею рогатий,
І грушка похила в дворі
Старенької рідної хати.
Моя Батьківщино, Волинь!
Моя Ти і біль і кохання,
Ти в снах мене кличеш, -- прилинь --
По дальніх дорогах скитання...
Ти кличеш в домівку свою,
Як блудного сина додому,
І долю проясниш мою --
Не вдіяну кривду нікому.
Моя Батьківщино, Волинь!
Я завжди з тобою думками,
Лиш сірий та гіркий полин
На горе поріс межі нами...
До тебе я більш не вернусь,
Нема там ні груші, ні хати,
І в тяжість не хочу комусь,
Прийшовши непрошеним стати.
Моя Батьківщино, Волинь!
Я з болем несу цю розлуку,
Сповіншую дні свої в тінь
І ночі -- у спогади -- муку...
До тебе я більш не прийду,
До тебе я більш не прилину,
А мовчки десь тут притулюсь,
Душею і тілом спочину.
Моя Батьківщино, Волинь!
Онукам тебе завіщаю,
Як серцю святую святинь,
Як гімн синьоокого краю...
Як прийдуть -- ти їх пригорни,
Овіявши ласки словами,
Стань матір'ю їм, як вони
Назвуться твоїми синами.
неділя, 31 травня 2015 р.
Моя Батьківщино, Волинь ♥
субота, 30 травня 2015 р.
Символіка Луцька
Символіка міста Луцька затверджена рішенням сесії Луцької міської ради від 23 серпня 2007 року.
Міська символіка є власністю міської ради, її використання можливе лише з дозволу власника. Печатка міста Луцька призначається для неофіційного використання (скріплення грамоти «Почесний громадянин міста», Почесної грамоти, вітальних листів, подяк тощо).Герб міста
В щиті з заокругленою нижньою частиною (т.зв. іспанський) у золотому полі срібна гербова постать Святого Миколая у повному єпископському вбранні, босоніж. Золотом виділені основні єпископські відзнаки – німб, патериця, єпітрахіль та Євангеліє. В правій руці Св. Миколай тримає патерицю у вигляді шестираменного Захисного (патріаршого) хреста, що символізує перемогу християн над силами сходу, захист перед нашестями та морами, підкорення сил стихії. У лівій руці він тримає розгорнуту книгу, що символізує Євангеліє, захист Божих сил та покровительство наукам. Босі ноги символізують міфологічні функції управителя погодою та водною стихією.
Символіка кольору:
Червона барва – мужність, відвага і звитяга, кров пролита за віру.
Золото – шляхетність, справедливість, милосердя, лагідність, духовність.
Срібло – багатство, невинність, краса, щирість.
Золото з червоним – воля, стабільність, незалежність.
Срібло з червоним – відвага.
Золото – шляхетність, справедливість, милосердя, лагідність, духовність.
Срібло – багатство, невинність, краса, щирість.
Золото з червоним – воля, стабільність, незалежність.
Срібло з червоним – відвага.
Прапор міста
Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 1:1, розділене на чотири рівні частини.
Верхня від древка та нижня від краю – червоні. Дві інші частини –жовті.
На верхній від древка (червоній) частині – срібний (білий) волинський хрест.
Хоругва поєднала в собі колір символіки герба міста Луцька та Волині.
пʼятниця, 29 травня 2015 р.
Історична довідка
Луцьк – одне із найдревніших міст України, обласний центр Волинської області. Першу згадку про Луцьк знаходимо під 1085 роком в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Проте археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000 року.
Найбільш вірогідна версія походження назви Луцьк (давнє – Лучеськ) пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Слід зазначити, що виникнення граду відбувалося на острові утвореному Стиром та його рукавами, що зумовлено передусім оборонними міркуваннями. На сучасних картах – це територія Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк”.
Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто – одне з найбільших на західній Україні (близько 215 тисяч мешканців). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста.
четвер, 28 травня 2015 р.
Архітектура Волині
Монастир єзуїтів
У районі Старого міста збереглося багато стародавніх храмів, що входили до оборонної системи Окольного замку. Особливою парадною красою серед них вирізняється Петропавлівський костьол, який розташований поруч із замком Любарта й входить до комплексу монастиря єзуїтів.
Архітектура костьолу прекрасна, однак багатьох туристів монастир єзуїтів приваблює своїми таємничими підземеллями. Єзуїти зуміли побудувати під землею багатоповерховий комплекс із підземним костьолом, в'язницею, численними склепами й колодязем. Зараз підземелля частково відреставровані, у них проводять екскурсії. У середині XX століття в підземеллях були знайдені старовинні гробниці із червоної міді, однак влада не придумала нічого кращого, як пустити їх на металобрухт.
Володимир-Волинський
Володимир - Волинський — старовинне місто. До складу Русі воно увійшло на початку X століття, за часів князя Володимира Хрестителя було назване Володимиром і стало столицею Волинського князівства. Від прадавніх часів зберігся Успенський собор, головний храм князівства. Успенський собор — триярусний, з периметром 34 на 21 метр і висотою 18,5 метра. Стіни завтовшки близько півтора метра викладені плінфою.
Олика — маєток Радзівілів
Селище Олика розташоване за 40 кілометрів на схід від Луцька, за шість кілометрів на південь від траси Рівне — Луцьк.
В Олиці збереглися родовий князівський палац і костьол.
Олицький замок, що існував з 1558 року, був докорінно перебудований Альбрехтом Станіславом Радзівіл. Замок став регулярним: замкові корпуси палацового типу утворювали квадратний двір, а захищали замок кутові бастіони. В'їзд у двір увінчаний високою вежею в стилі бароко. Хоча замок і став схожий на пишний палац, його обороноздатність забезпечували 202 гармати й великий гарнізон. 1914 року, на замовлення Фердинанда Радзівіла, замок реконструювали під керівництвом Зиґмунда Горголевського, архітектора Львівського оперного театру.
Луцький Будинок з химерами
Луцький Будинок з химерами
У Луцьку можна побачити не тільки
прекрасніпам'ятки минулого, а й архітектурні шедеври сучасності.
Луцький будинок із химерами — садиба скульптора Миколи
Микитовича Голованя. Проект цього мініатюрного замку розробив архітектор
Ростислав Метельницький, а вже прикрасити будинок господар узявся сам.
Поступово будинок скульптора став головним шедевром його творчості. Уже понад
25 років триваэ робота над втіленням архітектурної фантазії майстра. Однак
немає меж досконалості, і невгамовна муза нашіптує творцеві всі нові й нові
ідеї.
понеділок, 25 травня 2015 р.
Волинь
Волинь...Чудовий край чарівний,
Де чути голос солов'я.
Проміння сонця світить ясно
Квітками встелена земля.
Шумлять смереки, ліс в задумі,
Широкі стеляться степи
А на край неба темно - сині
Стоять Шевченкові стовпи.
Барвистим променем яскравим
Милується уся земля.
Вкрились ранковою росою
Рівнини, гори і поля.
Де ще знайти цей край жаданий,
Де ще знайти таку красу?
Це золоте проміння в вічність
Та в даль з собою пронесу.
Отож цінуймо, люди, край цей
Він найрідніший нам усім
Його веселий ніжний гомін
У серці вічно пронесім.
Замок Любарта
Луцький замок або Замок Любарта – найвидатніша пям’ятка Волині.Луцький Верхній замок було побудовано князем Дмитром Любартом в 1340-1383 рр. Спочатку фортеця слугувала столичною резиденцією, а згодом стала улюбленим місцем перебування великого литовського князя Вітовта.
В 1429 р. Вітовт приймав тут дипломатичних представників та монархів країн Центральної та Східної Європи.
На луцьку твердиню та й загалом на всю Волинь мав види також польський король, проте під час війни 1431 р. волиняни витримали облогу та штурм польського війська.
Князь Свидригайло в Луцькому замку розширив свою резиденцію автономної Волинської держави. Навіть після втрати автономії замок залишився могутньою фортецею, адміністративною, політичною та духовною столицею краю. Замкова канцелярія зберегла для нащадків понад мільйон історичних документів. Свого часу в ній працював гетьман Іван Виговський.
Сьогодні, відвідуючи замок, можна оглянути башти, різноманітні споруди, прогулятись його стінами.
Над сучасними воротами в’їздної вежі видно замуровані арки древніх воріт та хвірток, які були обладнані підйомними мостами.
Письменники Волині
Гуменюк Надія Павлівна
Надія Павлівна Гуменюк – переможець багатьох конкурсів з висвітлення питань духовності й проблем рідної мови та літератури. Заслужений журналіст України. Нагороджена Почесним знаком Національної спілки журналістів України та почесною відзнакою «Журналістська гідність» (за підсумками Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання»). Володар «Крила натхнення», «Людина року Волинського краю» у номінації «Професіонал року». Лауреат Всеукраїнської літературної премії «Благовіст» (за збірку «Тайнопис тиші») та обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (за збірку «Однокрил»), I лауреат премії імені родини Косачів. Переможець Всеукраїнських літературних конкурсів «Золотий лелека» (I премія за повість «Таємниця Княжої гори», 2008 рік), «Ярославів Вал» (II премія за роман «Білий вовк на Чорному шляху», 2009 рік) та «Відродимо забутий жанр» на кращу радіоп’єсу (III премія за радіоп’єси «Тополинка» і «Самотня жінка бажає познайомитись, або Ігри для риб»).
Гей Василь Степанович
Ми народились на Волині
Ми народились на Волині —
В краю бентежної краси.
Тут небеса високі й сині,
Й краплини срібної роси.
Плакучі верба над ставками,
Калини кущики рясні.
Біленькі села між лісами
Світанки росяні, рясні.
Озерні плеса, тихі ріки
Й прадавні вікові ліси.
Волинь нам дорога навіки,
Тут стільки радості й краси.
У цім краю ми виростаєм
І тут на ноги стаємо.
Красу у серденько вбираєм,
У світ з собою несемо.
Тут найщиріша в світі казка
Живе у вікових лісах.
Моєї мати тепла ласка,
Тут Мавка ходить у житах.
І маки у вінок вплітає,
Й волошок синій-синій цвіт.
Й Лукаш тут на сопілці грає,
Й любов свою несе у світ.
Звучать Стравинського акорди
І Всесвіт хоровод веде.
І Леся Українка гордо
Малою в білий світ іде.
В моїм краю усі таланти,
Михайла Кравчука світ знає.
Митці, поети, музиканти
І кожен в цім краю співає.
Волинь моя! Лелечий краю,
Полісся синьоокий цвіт!
Тебе всім серцем я кохаю,
Тут починаю свій політ!
Волинська область
Волинь — одна з найстаріших етнічних українських земель, що з історико-географічного погляду набагато більша за площею, ніж нинішня однойменна область в північно-західному кутку України. Вона утворена 1939 р. після возз’єднання цих споконвіку українських земель у складі Української РСР.
Попри значні руйнування під час світових і громадянських воєн на Волині збереглися (нехай і зазнавши істотних змін) фортифікаційні і релігійні будівлі часів Волинського князівства, різностильові право-славні, католицькі, юдейські культові споруди (XIII—XX ст.). Світська архітектурна спадщина представлена значно бідніше — це переважно житлові, адміністративні будинки та історичні пам’ятки XVII—XX ст.
Волинська земля, що є однією з колисок східного слов’янства, пишається своїми історичними, архітектурними і природними пам’ятками, що збереглися на її просторах.
Волинська земля, що є однією з колисок східного слов’янства, пишається своїми історичними, архітектурними і природними пам’ятками, що збереглися на її просторах.
Цікаві факти про Волинь
- Найкраща реклама Волині – купюра номіналом в 200 гривень. На лицьовій стороні банкноти зображена Леся Українка, яка кілька місяців проживала у обласному центрі - місті Луцьку, а на зворотній - В’їзна вежа Луцького замку.
- Візитівка Волині - Луцький замок у Інтернет-голосуванні посів перше місце у Всеукраїнському конкурсі “Сім чудес України: замки, палаци, фортеці”.
- Волинська область межує відразу з двума державами - Польщею та Білоруссю.
- Волинь - древня земля, являється невід’ємною частиною України. Деякі історики вважають, що її назва бере своє походження від міста "Велиня", про яке згадується у давніх літописах. Знаходилося місто Велинь більш як за 20 кілометрів на захід від нинішнього Володимира-Волинського, поблизу гирла річки Гучви, яка впадає в Західний Буг. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло.
- На території Волинської області знаходиться одне з найбільших озер України - озеро Світязь.
- Місто Ковель являється одним з найбільших вузлових залізничних станцій України.
- Волинська область посідає 20 місце за площею та 22 місце за чисельністю населення серед всіх областей України.
Підписатися на:
Дописи (Atom)