Проспект Волі — центральний проспект Луцька, який починається на центральному Театральному майдані і тягнеться до Київського майдану. Довжина проспекту понад 2 км.
Напрямок, вздовж якого пролягає теперішній проспект Волі, здавна був основною дорогою на схід від Луцька. Однак зважаючи на особливості територіального розвитку міста, вулицею ця дорога стала не скоро.
У XVIII ст. це була Рівненсько-Дубнівська дорога. На її початку у 1750-х роках був збудований новий мурований комплекс монастиря та костелу бернардинів.
Тут був утворений майдан «площа Леніна». Аналогічно й вулиця стала носити ім'я Леніна. У 1967 році напроти обкому було відкрито пам'ятник Леніну. Нижче був фонтан. Також у шістдесятих поруч із початком вулиці був збудований центральний універмаг. В радянські часи вулиця була головною. Тут відбувалися паради, комуністичні демонстрації. Розбудова вулиці продовжувала вестися на схід. У шістдесятих були ліквідовані караїмський та єврейський цвинтарі, на їх місці постали житлові будинки. Також у радянський період була збудована станція переливання крові, розміщено кілька навчальних закладів.
У 1991 вулицю Леніна перейменували на проспект Волі — назву, яка увібрала в себе два символи: свободу і давній топонім району Вульки. Цього ж року було знесено пам'ятник Леніну, а через 4 роки через дорогу відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку. На початку 2000-х початок проспекту був суттєво реконструйований. Були викладені нові тротуари, асфальт, поставлені ліхтарі, лавки, висаджені нові дерева, розбиті клумби, пофарбовані будинки. Було розміщено ряд меморіальних дощок.
Сьогодні проспект Волі є однією з головних вулиць у місті. На свята рух перекривається, часто проводяться розважальні заходи.
Немає коментарів:
Дописати коментар